Селекціонер/джерело: Tom Wahl, Red Fern Farm (Айова, США). Betria — один із селекційних клонів, отриманих у рамках програми Red Fern Farm. Батьківство/походження генотипу: у відкритих описах Betria наведено як сіянцевий (seedling) із батьків Susquehanna×Shenandoah (тобто походження — схрещення/відбір між цими двома сортами/кліонами). Це також відображено у кількох оглядах ентузіастів.
Опис від селекціонера: mid season — тобто середина сезону достигання для регіонів США, де тестувалися сорти Red Fern Farm. Практичний орієнтир: у США це зазвичай кінець серпня — вересень. Для клімату Західної України це дає добру вірогідність, що плоди встигнуть дозріти, за умови нормального літа. Але в дуже прохолодні роки ризик недозрівання залишається для всіх середньопізніх сортів.
Опис селекціонера: «large fruit size, low seed, excellent flavor» (великі плоди, мало насіння, відмінний смак). Орієнтовна вага плоду: конкретних публічно виміряних усереднених значень для Betria я не знайшов, але можна орієнтуватися на приблизно 250–400 г/плід. Цю оцінку варто сприймати як орієнтир, а не як виміряну статистику. Форма/шкірка: типовий видовжено-овальний плід; шкірка тонка, у стиглому стані жовтувато-зелена/жовта. М’якоть/текстура: кремова — у описах селекціонера і оглядах садівників. Аромат/смак: високі оцінки смаку — «excellent flavor»; у відгуках садівників згадують насичений, тропічно-фруктовий смак без гірких нот.
Red Fern і кілька практиків згадують heavy production — тобто потенціал давати великі врожаї. У відгуках на форумах Betria згадується поряд з іншими «high-yield» сіянцями Red Fern. Однак кількісних публікацій (кг/дерево) у відкритих джерелах для саме цього клону немає.
Типово для культурних pawpaw: середньо-сильний ріст; доросла висота звичайно ≈4–6 м за умов нормальної доглянутої посадки. Специфічних даних по темпу росту саме для Betria публічно не наведено; в описах селекціонера сорт не відзначений як «дворічно-агресивний» чи «надто компактний».
Betria потребує перехресного запилення — для стабільного та рясного плодоношення поруч треба мати як мінімум один інший сорт (різного генотипу) з перекриттям цвітіння (або робити ручне запилення). Мухи і жуки — основні переносники пилку; іноді садівники застосовують ручне запилення для підвищення відсотка зав’язування.
Зона вирощування типова для селекції - USDA zones 5–9; Red Fern тестує сорти для помірних районів США. Betria походить із програми Red Fern (Айова), отже має пристосованість до помірного клімату з холодними зимами. Для Західної України сорт має високу ймовірність зимостійкості дорослих дерев, але, як завжди, у перші роки саджанці потребують захисту/мульчування.
Загальний стан для pawpaw: невелика кількість серйозних хвороб у помірному кліматі; можливі плямистість листя у вологі роки, локальні шкідники (плодожерки, гусениці). Для Betria специфічних повідомлень про проблеми немає — селекціонер позиціонує сорт як «healthy/productive». Рекомендації: нормальна агротехніка (провітрювання, мульчування, санітарні обрізки).
Red Fern Farm — один із основних «джерел» інформації та розмноження - на їхній сторінці згадується Betria.
У тематичних форумах Betria згадується як один із «нових та перспективних» клонів Red Fern, з хорошою сумою ознак: великий плід, мало насіння, відмінний смак, сильна врожайність. Обговорення підкреслюють, що сорти Red Fern (Asterion, Atria, Betria та ін.) регулярно показують хороші результати в невеликих випробуваннях садівників. Але підкреслюють: дані — від невеликих тестів/ентузіастів, поки що без широкомасштабних наукових досліджень.
Для Betria немає (у відкритому доступі) великомасштабних наукових публікацій з детальним вимірюванням: середня вага плодів у великому числі дерев, середні врожаї кг/дерево у стандартизованих умовах, довгострокова стійкість у різних зонах. Основні джерела — каталог Red Fern і описи на форумах.